Переглянути фотоальбом

4 жовтня 2016 року відбулася зустріч членів Робочої групи Вищої ради юстиції з підготовки проекту регламенту Вищої ради правосуддя із членами делегації Канадського проекту підтримки судової реформи. Візит є свідченням офіційного початку нового п’ятирічного Проекту «Підтримка судової реформи», що фінансується Урядом Канади та впроваджуватиметься зусиллями Національного суддівського інституту та Офісу уповноваженого у федеральних суддівських справах Канади.

«Проект охоплює різні аспекти співробітництва з Україною, – зазначив на початку зустрічі член Ради суддів Канади, голова Верховного суду провінції Ньюфаундленд та Лабрадор Дерек Грін. –Це питання призначення суддів, їхньої дисциплінарної відповідальності, комунікації судової влади, які між собою певним чином пов’язані, оскільки стосуються як незалежності суддів, так і довіри суспільства до судової системи».

Секретар дисциплінарної секції Алла Лесько наголосила на важливості консультативної допомоги Проекту та обміну досвідом із представниками Ради суддів Канади у питанні належного врегулювання та впровадження процедур дисциплінарної відповідальності судді у проекті Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та регламенті Вищої ради правосуддя.

Керівник Робочої групи з підготовки проекту регламенту Вищої ради правосуддя, член ВРЮ Алла Олійник зазначила, що під час роботи над проектом документа члени Робочої групи окреслили значне коло проблемних питань, що передусім стосуються дисциплінарної процедури. «Оскільки Вища рада правосуддя має стати єдиним дисциплінарним органом і розглядатиме питання притягнення до відповідальності суддів усіх рівнів, розробка регламентних процедур для здійснення цього повноваження Ради є вкрай актуальною. Тож результати нашого обговорення можуть бути використані під час підготовки нормативного документа», – зауважила Алла Олійник.

Учасники робочої зустрічі мали змогу порівняти порядок здійснення дисциплінарних процедур стосовно судді на федеральному рівні у Канаді та в Україні. Зокрема, було обговорено підстави дисциплінарної відповідальності судді в обох країнах, вимоги до скарги на дії судді, порядок встановлення прийнятності скарги, обґрунтованість відмови у її розгляді та межі оскарження такої відмови, належність та достовірність доказів для доведення дисциплінарного проступку судді, межі дисциплінарного проступку, права та обов’язки учасників дисциплінарного провадження тощо.

За словами Д.Гріна, законодавство Канади на відміну від українського не передбачає суворих вимог до змісту скарги на дії судді, окрім того, що скарги повинні бути письмовими. Утім, Рада суддів Канади може приймати й анонімні скарги за умови, що вони містять достатньо інформації для початку перевірки. Однак у випадку, коли скарги на дії суддів не стосуються мандата Ради суддів Канади або є копіями апеляційних чи касаційних скарг, то рішення про закриття справи приймає особисто виконавчий директор Ради, про що повідомляє скаржника офіційним листом із поясненнями причин такого рішення. Як зауважив Д.Грін, на цьому етапі відсіюється приблизно 90% скарг. Решта надсилається на розгляд Комітету Ради суддів з питань поведінки судді, і у разі надання висновку про обґрунтованість скарги її передають на розгляд Комісії з оцінки, до якої входять п’ять членів Ради суддів (судді різних рівнів та адвокати). Ця Комісія має дійти висновку про необхідність скликання публічної комісії з розслідування дисциплінарної справи (слідчої комісії) у складі трьох голів або заступників голів вищих судів Канади та двох юристів, яких призначає Генеральний прокурор Канади. Робота цієї комісії проходить публічно, а скаржник виступає у цій процедурі у якості свідка. Натомість відповідно до проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», скаржник є стороною дисциплінарного провадження. Д.Грін наголосив, що скаржник має право знати про хід розгляду справи (за винятком робочих матеріалів дисциплінарної справи) стосовно судді, знайомитися зі звітами та рішеннями на усіх етапах розгляду. Результатом роботи слідчої комісії є підготовка відповідного звіту, що передається на розгляд Ради суддів Канади у повному складі. Рада розглядає справу й надає висновок міністрові юстиції щодо рекомендації парламенту усунути суддю з посади або залишити на посаді. Слід зазначити, що законодавство надає Раді суддів певний час для обговорення результатів слухання та прийняття зваженого рішення. Українське законодавство вимагає від Вищої ради юстиції оприлюднення резолютивної частини рішення в день слухання справи, а повного тексту рішення – протягом двох днів.

Суддя зазначив, що на перших етапах процес розгляду дисциплінарних справ є менш прозорим для громадськості, завдяки чому забезпечується збереження незалежності та репутації суддів. Справи потрапляють на розгляд слідчої комісії та Ради суддів Канади лише у випадку, коли йдеться про серйозні проступки судді, що можуть бути підставою усунення судді з посади. Це дає змогу уникнути розгляду необґрунтованих скарг, заохочує чесне розкриття інформації суддею, дає можливість захистити приватність судді, забезпечує незалежність суддів. На пізніших етапах, коли усунення з посади розглядається як серйозна можливість, підтримання довіри громадськості вимагає більшої прозорості і проведення відкритих слухань. Винятки стосуються захисту адвокатської, комерційної таємниці, суспільної моралі тощо.

На запитання члена ВРЮ А.Лесько, чи можливим є розгляд дисциплінарної справи у закритому режимі за клопотанням судді, член Ради суддів Канади пояснив, що суддя може звернутися з таким клопотанням, однак при звичайному розгляді справи таке прохання не буде задоволено. Утім, право прийняти рішення належить саме слідчій комісії.

Значну увагу під час обговорення було приділено видам дисциплінарних проступків судді. На запитання члена ВРЮ І.Мамонтової, чи є підставою дисциплінарної відповідальності судді зміст судового рішення, зокрема ненаведення мотивів його обґрунтування, Дерек Грін зазначив, що в законодавстві Канади це є підставою для апеляційного перегляду справи за винятком випадків, коли йдеться про тенденцію в роботі судді. Натомість, українське законодавство визначає це як підставу для дисциплінарної відповідальності судді.

Наразі Міністерство юстиції Канади розглядає можливість удосконалення процедури дисциплінарного провадження стосовно судді, і передусім, чи повинні представники громадськості, які не є юристами, входити до слідчих комісій, чи повинен бути процес дисциплінарного провадження змагальним чи дізнавальним, чи слід розширити спектр дисциплінарних санкцій, які може застосувати Рада, чи повинен суддя нести фінансову відповідальність за витрати на проведення таких процедур тощо.

Учасники зустрічі також обговорили український та канадський досвід щодо права дисциплінарних органів відкривати дисциплінарні провадження за власною ініціативою, у тому числі за повідомленнями у ЗМІ, та інші питання законодавства обох країн. Як відомо, Закон України «Про Вищу раду юстиції» обмежує Раду у праві власної ініціативи. Водночас канадські судді вважають це право важливим у її роботі.

«Ми справді обговорили важливі для нас питання, і можу зауважити, що певні проблеми у врегулюванні дисциплінарних процедур у нас однакові», – зазначила, підсумовуючи результати, Алла Лесько. Учасники зустрічі домовилися про надання канадськими експертами оцінки проекту Регламенту роботи Вищої ради правосуддя.

Наступна зустріч Робочої групи ВРЮ з розробки регламенту Вищої ради правосуддя та делегації Канадського проекту підтримки судової реформи у рамках цього візиту відбудеться 6 жовтня.

Від Вищої ради юстиції участь у заході взяли секретар дисциплінарної секції, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Лесько; члени ВРЮ, які входять до складу Робочої групи ВРЮ з розробки регламенту Вищої ради правосуддя: суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Олійник, суддя Вищого господарського суду України Наталія Волковицька, суддя у відставці Ірина Мамонтова; від секретаріату ВРЮ: начальник відділу взаємодії зі ЗМІ Оксана Лисенко, головний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва Ірина Гостєва. До складу делегації Канадського проекту підтримки судової реформи входять: члени Ради суддів Канади голова Верховного суду провінції Ньюфаундленд та Лабрадор Дерек Грін, голова Федерального суду Канади Пол Кремптон, старший юрисконсульт адміністративної служби федеральних судів Вітольд Тимовський, виконавчий директор управління призначення суддів, старший юридичний радник Офісу уповноваженого з федеральних суддівських справ Канади Веронік Джолі, старший програмний менеджер міжнародних програм Офісу уповноваженого з федеральних суддівських справ Канади Наталія Городецька, програмний менеджер групи міжнародного співробітництва Офісу уповноваженого з федеральних суддівських справ Канади Пан Прасанна Ранганатан. Перекладали Василь Косенко та Петро Погребенник.

Відділ взаємодії зі ЗМІ