Таку думку висловив екс-перший заступник глави Адміністрації Президента України Андрій Портнов, чия юридична команда в 2010 році здійснювала комплекс заходів щодо розробки та імплементації одного з блоків судової реформи - Закону про судоустрій і статус суддів.
Тоді Європейське співтовариство активно сигналізувало у формі резолюцій ПАРЄ, висновків Венеціанської комісії, рішень ЄСПЛ та візитів європейських послів, що не можна приймати закон, а потрібно спочатку прийняти саме зміни до Конституції.
«Європейські інституції неодноразово наполягали, що саме в Конституції необхідно закласти основні механізми, принципи і обриси судової системи, щоб мати збалансований шлях до подальшої зміни законів, - пише А.Портнов. - Але наша юридична група і я зокрема виходили з того, що для Конституції в парламенті у нас немає 300 голосів, а закон - це набагато більше, ніж нічого. Реформа потрібна була дуже швидко, а Конституція - це коли-небудь пізніше».
Він також дає перелік рекомендацій європейських інституцій, які були отримані після внесення законопроекту про судоустрій в парламент:
У підпункті 7.3.5 пункту 7.3 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 1755 (2010), ПАРЄ "вважає, що без внесення змін до Конституції України буде неможливо реформувати судову владу в відповідності з європейськими стандартами і цінностями".
У підпункті 6.5 пункту 6 та пункті 13 резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 1862 (2012) ПАРЄ "ще раз підтверджує свою позицію, що неможливо провести необхідні для України реформи без реформування Конституції".
У пункті 12 резолюції Парламентської Асамблеї
Ради Європи 1974 (2014), Асамблея очікує, що українська влада зможе реалізувати далекосяжні реформи, в тому числі конституційне, щоб виконати свої зобов'язання перед Радою Європи.
У пункті 119 Висновку Венеціанської Комісії CDL-AD (2010) 003 від 16 березня 2010 року "Комісія рекомендує не обмежувати судову реформу рівнем законодавства, а провести глибоку конституційну реформу з метою закладення міцних підвалин сучасної та ефективної судової системи у повній відповідності з європейськими стандартами ".
У пункті 5 Висновки Ради Європейського Союзу щодо України від 23 червня 2014 року, що Європейський Союз закликає українську владу продовжувати реформаторські зусилля, в тому числі в напрямі конституційної реформи і реформи судової системи, а також закликає активізувати зусилля в цьому напрямі.
Доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні М.Репс також заявляла, що згідно позиції ПАРЄ "першим кроком української влади має стати конституційна реформа, яка є відправною точкою для більшості інших реформ".
«Рішення ЄСПЛ у справі «Волков проти України», яке українська влада не виконує незважаючи на те, що сам Олександр Волков трудиться начальником судового підрозділу в президентській адміністрації, також наказує змінити Конституцію і навіть делегітимізує Вищу раду юстиції, оскільки її конституційна конструкція суперечить європейським стандартам . Разом з тим, чинна українська влада, вже майже рік повсюдно декларує судову реформу саме у формі прийняття закону, чим переносить на роки зміни положень, які можна поміняти тільки Конституцією, - вважає А.Портнов. - Прем'єр-міністр, міністр юстиції, парламентська коаліція і адміністрація Президента вже зробили десятки заяв на цю тему і все ж вирішили вносити в парламент саме закон, а не зміни до Конституції. У підсумку вчора Президент України заявив, що спочатку необхідно прийняти закон, чим фактично відмовився від рекомендацій європейських інституцій. Слід також зазначити, що судячи з заявленим строками внесення законопроекту до парламенту, влада не збирається направляти його на експертизу до Венеціанської комісії, що завжди робила навіть
попередня влада».
«Перекладаючи на людську мову, ініціатива влади не має ніякого відношення до євроінтеграції і це один з перших випадків, коли реформу можна вважати проваленим ще до її початку», - резюмує він.
А.Портнов також оцінив найближчі перспективи проведення люстрації суддів: «Кількість протиріч законодавчих ініціатив української влади європейським принципам і стандартам вже унеможливлює реалізацію намірів влади по переатестації, люстрації та інших форм репресій проти суддів. Створений нами Інститут правових реформ підготував системний план захисту української судової системи від правового геноциду з боку правлячого політичного режиму. У найближчі місяці це буде набір експертних, політичних та інформаційних заходів, спрямованих на виникнення дохідливих і авторитетних сигналів європейських інституцій на адресу української політичної верхівки».
_03_03.png)
