Особу засуджено за вбивство, вчинене через необережність

01 березня 2023 суддя Савранського районного суду Одеської області у відкритому судовому засіданні розглянув кримінальне провадження відносно громадянина А., який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, а саме: вбивство, вчинене через необережність.

Згідно з обвинувальним актом А. обвинувачується в тому, що у період з 05.08.2022 на 06.08.2022 А. виконував свої службові обов’язки у складі слідчо-оперативної групи вказаного відділу поліції – на добовому чергуванні.

Наступного дня, 06.08.2022 близько 09:00 год А. перебуваючи неподалік від вказаного відділу поліції, зустрівся із М. та дізнавачем СД ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області С., та після спілкування на побутові теми, направився до адміністративної будівлі зазначеного відділу поліції.

У подальшому, близько 10:00 год С. проходячи повз службового кабінету № 23 зазначеного відділу поліції, побачила в ньому М., яка сиділа за робочим столом А. та самого А. Зайшовши до вказаного кабінету, С. сіла навпроти А. на стілець.

Вищевказані поліцейські знаходилися в службовому кабінеті зліва на право у такому порядку: С. сиділа на стільці біля стіни, М. сиділа за робочим місцем А., останній сидів за приставним столом напроти С.

У подальшому, на прохання А., М. дістала з ніші, розташованої з правої частини стола, закріплену за А. табельну ручну короткоствольну нарізну бойову вогнепальну зброю – 9-мм самозарядний  пістолет «Макарова» (ПМ) серійний номер ГВ 0132, 1987 року випуску, який останній, у порушення правил безпеки поводження зі зброєю та з невстановлених причин, залишив у вказаному місці, та поставила його на робочий стіл з правого боку.

При цьому, з невстановлених причин, вказаний пістолет перебував без кобури (спеціального спорядження, підсумка).

Далі, приблизно о 10:13 год А., перебуваючи за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Саврань, вул. Миру, 59, в кабінеті № 23 розташованому на другому поверсі в адміністративній будівлі СПД № 2 ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, побачивши, що ввірена йому табельна вогнепальна зброя, перебуває на краю робочого столу, вирішив помістити її до металевого сейфу розташованого поруч із його робочим місцем.

Вказаний пістолет був споряджений боєприпасами, а саме 8 (вісьмома) набоями калібру 9х18 мм, з яких 7 (сім) перебували в магазині пістолета, а 1 (один), з невстановлених підстав, перебував у патроннику.

У подальшому, А., достовірно усвідомлюючи, що він перебуває в службовому кабінеті, самовпевнено, ігноруючи та грубо порушуючи правила безпеки поводження зі зброєю, не пересвідчившись у відсутності набою у патроннику зазначеного пістолету, та у тому, що пістолет перебуває з увімкнутим запобіжником, взявши його, якою саме рукою встановити не надалось можливим, з краю робочого столу та намагаючись покласти зброю до сейфу, безпідставно, не маючи умислу на застосування зброї та на умисне вбивство, не бажаючи настання тяжких насідків у вигляді смерті людини, хоча повинен був, і міг їх передбачити, спрямував ствол зброї в сторону М., яка в цей час перебувала в кріслі біля робочого столу А. та сиділа правим боком до сейфу.

Притримуючи однією рукою, якою саме встановити не виявилось можливим, відчинені двері сейфу та намагаючись помістити іншою рукою, якою саме встановити не надалось можливим, зброю до нього, А., не маючи умислу на застосування зброї та на умисне вбивство, не бажаючи настання тяжких насідків у вигляді смерті людини, хоча повинен був, і міг їх передбачити, недотримуючись заходів безпеки при поводженні зі зброєю, необережно натиснув на спусковий гачок табельної ручної короткоствольної нарізної бойової вогнепальної зброї – 9-мм самозарядного пістолету «Макарова» (ПМ) серійного номеру ГВ 0132, 1987 року випуску, та здійснив постріл в область правої сторони голови М., заподіявши останній вогнепальне поранення, з ураженням тканин мозку, несумісного із життям, та внаслідок, якого М. загинула на місці.

Потерпіла М. у підготовчому судовому засіданні пред'явила цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 гривень та матеріальної шкоди в сумі 198 340 гривень, мотивуючи вимоги тим, що нею понесені витрати на поховання, встановлення надгробного пам'ятника, відчуттям душевного болю та страждань внаслідок втрати доньки.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений А. вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України, визнав повністю. Пояснив, що обставини викладені у його обвинуваченні та встановлені органами досудового розслідування, ним визнаються та не оспорюються, погоджується з кваліфікацією вчиненого діяння, розкаюється у вчиненому. Цивільний позов визнав повністю.

Потерпіла М. в судовому засіданні погодилась з обвинувальним актом прокурора. Просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просила суд визнати А. винуватим та призначити покарання за частиною 1 статті 119 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, але звільнити від покарання з випробувальним строком на 3 роки відповідно до положень статей 75, 76 КК України.

При призначенні міри покарання для обвинуваченого А. суд враховує наступне:

- відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття);

- характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке в силу частини 4 статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів;

- особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини (необережність), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (смерть особи);

- особу обвинуваченого.

Суд вважає доведеною винуватість А. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого. Суд врахував дані, що характеризують особу обвинуваченого, та прийняв до уваги визнання ним своєї винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

За результатами повного та всебічного судового розгляду суддя постановив вирок, яким А. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять (5) років.

На підставі частин 1, 3 статті 75 КК України А. від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком три (3) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Цивільний позов – задоволено повністю.

Прес-служба суду