Діти- це майбутнє.

 Діти- це майбутнє кожної держави.

Суспільство, що поважає себе, зобов’язане спостерігати за тим, щоб права дитини не порушувались, як і загалом права усіх людей.

На превеликий жаль, як часто трапляється так, що батьки у несприятливих сім'ях (батьки алкоголіки, наркомани, злочинці) знущаються над своїми дітьми, прикладаючи фізичну силу до їх виховання, коли насправді батьки покликані захищати своїх дітей. У дитини, над якою знущались, насміхались, принижували морально, ще у дитинстві можуть з’явитися певні комплекси, котрі у подальшому майбутньому можуть стати певною стіною у нормальному розвитку людини. У такої дитини часто бувають депресії, можуть ще з дитинства зародитись у ній злість, ненависть та бажання помсти навколишнім. Але не завжди тільки важке дитинство і брак благ стає причиною порушення закону. Також діти з багатих сімей часто не отримують належної уваги з боку батьків, але залишаються під їх опікою. Вони скоюють злочини тільки для доказу власної безкарності. У таких випадках діти часто стають серйозною проблемою для суспільства, вступають у конфлікт із законом.

Також основним чинником скоєння правопорушень підлітками є їхня незайнятість у позаурочний час, оскільки практично кожен другий із загальної кількості злочинів скоєний неповнолітніми, які ніде не навчаються та не працюють.

Як показує судова практика зростання злочинності неповнолітніх в Україні відповідає світовій тенден­ції. Так, за останні п’ять років кількість злочинів, скоєних неповнолітніми, зросла у європейських країнах з 40 до 70 %, такі ж показники спостері­гаються у  США.

Не виключення є і наш район. В провадженні Савранського районного суду у 2011 році перебувало 10 кримінальних справ в яких обвинуваченими є неповнолітні що складає 10,1% від загальної кількості кримінальних справ, та на 11,1% більше в порівнянні з 2005 роком. Крім того, протягом 2011 року було притягнуто неповнолітніх до адміністративної відповідальності по 28 справах про адміністративне правопорушення (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, дрібне хуліганство, куріння тютюнових виробів у заборонених місцях). Також було по 16 адміністративних справах притягнуто батьків до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дітей.

Найпоширенішими злочинами які вчиняють підлітки є крадіжки приватного, державного або комунального майна, транспортних засобів. Звертає на себе  увагу той факт, що кількість крадіжок приватного майна значно перевищує кількість державного чи комунального. Певною мірою це можна пояснити тим, що вкрасти приватне майно громадян легше, ніж  державне чи комунальне, бо для його захисту значно рідше застосовують охоронні засоби й доступ до матеріальних цінностей більш вільний.

Серед злочинів які вчиняють підлітки також особливе місце посідає хуліганство. Жертвами підлітків зазвичай стають тварини, люди похилого віку, однолітки або молодші за віком особи. Це прагнення підлітків до самоствердження за рахунок приниження інших осіб, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві.

Зазвичай вказані злочини скоюються неповнолітніми як чоловічої, так і жіночої статі на грунті пияцтва, токсикоманії та наркоманії .

Аналіз причин зростання юнацької злочинності свідчить, про послаблення виховної ролі сім'ї, кризовий стан освіти, занепад культури та втрату суспільних цінностей, що призводять до різкого зменшення, а то й утрати зацікавленості до знань і праці, зростання невпевненості в собі, в завтрашньому дні, виникнення почуття роздратування й агресивності. Звертаючи основну увагу на виховання в молоді поваги до закону, почуття непримиренності до зла й насильства, важливо  батькам та педагогам підвищувати правову свідомість неповнолітніх. Оскільки знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними наслідків нанесеної  шкоди, зобов'язує їх поводитись у певних рамках, утримує їх від порушень правил поведінки в  суспільстві.

Підростаюче покоління можна захистити тільки спільними зусиллями батьків, педагогів, міліції, соціальних служб та громадян.

Наші діти це — в першу чергу, відображення нас самих, дзеркало, в якому ми бачимо себе, свої ж власні помилки та недоліки. Не варто перекладати відповідальність за наших дітей на телебачення та вулицю.

Дитина, залишена без пильного батьківського ока – потенційна жертва злочинного світу: озирніться, де саме в цей момент ваш син чи донька – можливо, лише своєю увагою та розумінням ви вбережете їх від поламаної долі.